САЛО́П, а, ч., заст. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої накидки з прорізами для рук. — Якщо пан боягуз,.. хай він сховається до кляштору або вбереться в салоп пані-мами та й сидить собі на печі,— відрізав Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18); Позаду всіх, ледве переступаючи ногами, плентався з дамським салопом на плечах жебрак-гармоніст (Смолич, II, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 20.