САЛА́Т, у, ч.

1. Трав’яниста городня рослина, листя якої, багате на вітаміни, споживають у сирому вигляді. До посівних культур належать салат, кріп, шпинат, редиска (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 64); Поливання водою, насиченою вуглекислим газом, збільшує збір салату у 2-3 рази (Хлібороб Укр., 12, 1967, 47).

За́ячий сала́т — народна назва пшінки весняної (Ficaria verna).

2. Холодна страва, пригот. із листя цієї рослини, приправлена оцтом, сметаною тощо.

3. Холодна страва з дрібно нарізаних сирих або варених овочів, зелені, яєць, іноді з м’ясом або рибою, приправлена олією, оцтом, сметаною, майонезом і т. ін. Обов’язковою стравою до обіду влітку і навесні повинен бути салат із сирих овочів, зелені (Укр. страви, 1957, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 18.