САКІВКИ́, САКОВКИ́, во́к, мн. Зменш.-пестл. до сакви́. Узяв [Грицько] гречаного борошна з своїх саківок.. і своїми отаманськими руками замісив тісто на галушки (Барв., Опов.., 1902, 139); Зіставсь я в тюрмі. Ходить батько з саковками до мене (Тесл., Вибр., 1936, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 17.