САКРАМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. док., перех., церк. Те саме, що причаща́ти. Уже його Й сакраментували, Клали долі на соломі І стелю знімали, Не вмирає (Шевч., І, 1963, 375).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 17.

Сакраментувати, ту́ю, єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували. Шевч. ІІ. 206.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 97.