САЖО́К, жка́, ч.

1. Зменш. до саж. Кінь хрумкав овес, десь хропла в теплому сажку свиня (Кос., Новели, 1962, 95); Витягли [наймички] з сажка гусаків з пару, що Ївга було закинула (Кв.-Осн., II, 1956, 264); Щастя вже й на річці не мав [Микита], — покинуло його з цього часу; то рвалися ятери, то ламався сажок, то захоплювала негода (Л. Янов., І, 1959, 309).

2. Клітка для співочих птахів. Свого нового гостя, юрка, я пустив у клітку, де у мене лишився на зимівлю зяблик.. Така клітка, де живе кілька співочих птахів, зветься у нас сажок (Коп., Як вони.., 1961, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 16.