СА́ЖЕНЬ, жня, ч., заст.
1. Давня східнослов’янська лінійна міра, яка вживалася до запровадження метричної системи мір; з XVIII ст. дорівнювала 3 аршинам, або 2,134 м. — Он Грицько розказує. Що я, каже, її [гадюку] кинув від себе сажнів за три, а вона тобі в одну мить опинилася коло берега (Мирний, І, 1954, 245); — А що, пак, річка тут глибока? — Найглибше під містком, сажнів у два води,— Сказав Гордій,— а далі хоч бреди (Гл., Вибр., 1951, 79); Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п’ять або сорок (Н.-Лев., II, 1956, 385); Поле тверде підіймається помалу вгору, через п’ятсот сажнів бугор, над бугром червоне сонце (Ю. Янов., І, 1958, 126).
Косови́й са́жень — міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиком середнього пальця витягнутої угору і вбік правої руки і носком відставленої убік лівої ноги чи навпаки. Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень! (Номис, 1864, № 3795); — Еге, чого ж то вже спочивати? — здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом.. Добре йому було так казати, як він — мало не в косовий сажень — здоровий чоловік (Григ., Вибр., 1959, 44); Махови́й са́жень — міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиками середніх пальців розкинутих рук; Пого́нний са́жень — лінійна міра, що дорівнює одному сажневі.
◊ [З] са́жень [косови́й (до́брий)] у пле́ча́х — з широкими плечима, широкоплечий. І веселі молодиці — Із грайливістю в очах! І дядьки — червонолиці, З добрий сажень у плечах! Гарні всі! (С. Ол., Вибр., 1959, 278); У (з) са́жень зро́сту (ро́сту) — дуже високий. У сажень росту, в півсажня у плечах, як миша кинувся [корчмар] до бочки, уточив горілки і поставив коло Якова (Мирний, І, 1954, 276).
2. Ця лінійна одиниця, вживана для виміру площі. Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не одгороджені од вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401); Споконвіку було відомо — внеси гною по пуду на сажень, і врожай забезпечено навіть на поганій землі (Хлібороб Укр., 10, 1963, 14); Квадратний сажень.
3. Кількість (об’єм) чого-небудь, що дорівнює цій одиниці (кубічній). — Оце привезуть до сахарні десять сажнів дров, а ти лічи та й записуй (Н.-Лев,, III, 1956, 320); Втікачі були серед набитого дрібного й великого каміння. Деяке було поскладане сажнями, деяке згорнене просто купами (Гр.. II, 1963, 296).
4. Спеціально виготовлена мірка, що відповідає цій лінійній одиниці і використовується для різних вимірів. З лопатами, дерев’яним сажнем.. вийшли на греблю яривчани (М. Куліш, П’єси, 1960, 104); Він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Тют., Вир, 1964, 14); [Малоштан:] Дайте мені сажень, я зміряю глибину (Мик., І, 1957, 86).
5. тільки мн., спорт. Спосіб плавання на грудях, під час якого плавець по черзі викидає над водою то одну, то другу випростану руку. Сам Ігнат був ще молодий козак.., скакати через купалове огнище або перемахати сажнями Дніпро — ото були його забавки (П. Куліш, Вибр., 1969, 271); Пливти сажнями.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 15.