САДІВНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути садівником; займатися садівництвом (у 1 знач.). Там [в Асканії] приятель мій садівникує (Гончар, Таврія, 1952, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 12.