САДНО́, а, с. Невелика, неглибока ранка або місце, де зідрана чи натерта шкіра. На блідому обличчі криваве садно на вилиці (Головко, II, 1957, 613); Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на.. болюче місце, як муха на садно, і не легко їх було звідти збити (Хотк., II, 1966, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 12.