СА́ГОВНИКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до са́говни́к.

2. у знач. ім. са́говнико́ві, вих, мн. Те саме, що са́говники́ (див. са́говни́к 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 9.