Саву́р (Сау́р)-моги́ла — давня іс­торична пам’ятка, що знаходиться між річкою Міус та її притокою Кринкою; здавна правила прикор­донним знаком між козацькою Україною і Донщиною; оповита славою в українських думах і піс­нях (див., наприклад, «Думу про втечу трьох братів з Азова»): «По­лягла голова двох братів вище річ­ки Самарки, третя в Осавур-могили. А слава не вмре не поляже од­нині і довіку»; у пісні про Моро­зенка: «Вони ж його не стріляли і начеть не рубали, тільки йому, мо­лодому, живцем очі виривали. І вивели Морозенка на Савур-могилу: — Тепер дивись, Морозенку, на свою Вкраїну»; близько Савур-могили пролягає історичний Бахмутський шлях, яким чумаки їзди­ли на Дін по рибу; з тюркської Са­ву́р означає «цвинтар, поховання», але могила є природною горою.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 519.