Про УКРЛІТ.ORG

річник

РІЧНИ́К1, а́, ч., рідко. Періодичне видання, що виходить раз на рік; щорічник. Статті нема ні в «Русской мысли» за 80 рр., ні в «Киевской старине» за 80-90 рр. (15 річників переглянуто) (Л. Укр., V, 1956, 249); Я дістав був перші річники «Правди» (Фр., І, 1955, 14).

РІЧНИ́К2, а́, ч., рідко. Те саме, що річкови́к. Він щасливий від того, що я пливу по рідній річці, а я щасливий, що пливе по ній він, і гурток дівчат, і хлопці, і дві молоді пари з першими грудними дітьми, і річники красиві, і замислені колгоспники (Довж., II, 1959, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 579.

вгору