РІ́ПНИЙ, а, е.

1. Прикм. до рі́па.

2. Який пошкоджує ріпу (про шкідників). Поширені з них [шкідників] хрестоцвіті клопи та капустяна попелиця, хрестоцвіті блохи, капустяний і ріпний білани (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 273).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 576.