РІЗНОЦВІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Стос. до різноцвіття. В’ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті (Вовчок, І, 1955, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 570.