РІЗНОЛИ́КИЙ, а, е, книжн. Різноманітний за національністю, родом занять і т. ін. Ще більше вогнів спалахує праворуч — там, де живуть воєводи й бояри, а далі за ними до Перевесищанської стіни — купці, ремісники княжі й боярські, кузнеці [ковалі] різноликі (Скл., Святослав, 1959, 304); Люди повинні бути пильними, знати обличчя свого жорстокого ворога [імперіалізму] і його різноликих зброєносців, уміти розпізнавати їх хитрі наміри (Мельн., Обличчя.., 1960, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 568.