РІЗНОВІКОВИ́Й, а, е. Неоднаковий за віком. В обслідуваному заляганні виявлено рештки щонайменше шести різновікових тварин (Наука.., 2, 1966, 19); // Який складається з неоднакових за віком осіб. Повітря — сам світ, сам жар. Наче золотою сіткою оповито майдан, коло, музик, різнобарвну і різновікову юрму глядачів (Коцюб., І, 1955, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 567.