Різниці, ць, ж.

1) Войни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниш. Левиц. І. 239.

2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць. Ном. № 9567.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 23.