РІЗАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до різа́к 1. Мій автомат ріже шрубки. Проте якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 563.