РІВНОВЕЛИ́КИЙ, а, е.

1. Який має однакову з чим-небудь величину, такий самий, як у чогось, розмір. Через те, що величина вартості товару виражає лише кількість вміщеної в ньому праці, то взяті в певній пропорції товари завжди повинні бути рівновеликими вартостями (Маркс, Капітал, т. І, ч. І, 1952, 51); // мат. Який має однаковий у порівнянні з чим-небудь іншим об’єм або таку саму площу. Трикутники з рівними основами і рівними висотами рівновеликі (Геом., І, 1956, 166).

2. перен. Однаковий з чим-небудь значенням; рівнозначний. Епос народів світу.. зображає людину рідною й рівновеликою природі (Знання.., 9, 1967, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 551.