РІВНОВА́ЖНИЙ, а, е.

1. Стос. до рівноваги.

2. Однаковий з чим-небудь за вагою, якістю, значенням і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 551.

Рівноважний, а, е. = Рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 19.