РІВНЕ́СЕНЬКО. Присл. до рівне́сенький. З житніх сніпочків пошита покрівля Рівнесенько вкриє [будівлю] (Коцюб., І, 1955, 426).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 548.