РЯХТЛИ́ВИЙ, а, е, поет. Те саме, що мерехтли́вий. Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (Вирган, В розп. літа, 1959, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 927.