РЯСНО́ТА́, о́ти́, ж. Абстр. ім. до рясни́й 1, 3. На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (Підс., Загули.., 1960, 41); Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (Стельмах, І, 1962, 265).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 926.

Ряснота, ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 94.