РЯ́ЖКА, и, ж. Невелика дерев’яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). В лазні — під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом — відбувалися конспіративні побачення підпільників-матросів (Смолич, V, 1959, 471).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 925.