РЯ́ДОМ, присл. Безпосередньо один коло одного; поруч, поряд. — Чиї рядом землі? Телішова та Тарабанова (Хотк., І, 1966, 98); В боях під Сталінградом Здружились два бійця. І завжди бились рядом Гарячі їх серця (Бичко, Вогнище, 1959, 93); // Поблизу. Рядом курилась туманом важка соснова гора (Коцюб.,. II, 1955, 112).

Ря́дом з — біля, поряд з. Рядом з Шевченковою горою.. стоїть зовсім гола гора, вища од Шевченкової (Н.-Лев., II, 1956, 382); Заснули кедри, рядом з ними, хитаючись, модрини сплять (Гонч., Вибр., 1959, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 924.