РЯДОВИ́К, а́, ч., розм., заст., військ. Те саме, що рядови́й 3. Унтер-офіцера вірного не знайшли послати, а мене, рядовика, послано (Барв., Опов.., 1902, 443).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 924.

Рядовик, ка, м.

1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70.

2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 92.