РЯБІ́ТИСЯ, і́ється, недок., рідко. Те саме, що рябі́ти 3. По горі далеко за долиною.. щось рябілося (Свидн., Люборацькі, 1955, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 921.

Рябітися, біюся, єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною…. щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась. Св. Л. 211.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 91.