Рябомизий, а, е.

1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192.

2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 92.