РУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Горстка (у 1 знач.). Катерина взяла витіпану ручайку волокна і почала микати (Чорн., Потік.., 1956, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 916.

Ручайка, ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = Жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 90.