РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (Стельмах, II, 1962, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 915.