РУХЛЯ́К, у́, ч., геол. Осадова гірська порода, до складу якої входять глина та шматочки вапна. Серед органогенних порід значно поширені вапняки, мергелі, рухляки (Курс заг. геол., 1947, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 915.