РУТЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. руте́нець, нця, ч.; руте́нка, и, ж.).
1. В Австро-Угорській імперії — офіційна назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Хоч з такою архінімецькою назвою, доктор Бессервіссер — то собі чистої крові русин, навіть типовий галицький русин, або, коли хочете, рутенець (Фр., III, 1950, 256).
2. іст. Зневажлива назва реакційної західноукраїнської інтелігенції, яка підтримувала політику австро-угорського уряду щодо українців.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 913.