РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до руте́нці. Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (Фр., XIII, 1954, 13); Життєвий прототип образу Славка Матчука [з повісті Леся Мартовича «Забобон»] був спостережений письменником серед його сучасників — представників реакційної рутенської галицької інтелігенції (Жовт., 2, 1956, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 913.