РУСЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до руся́вий. Михайлова маленька сестричка,.. русявенька босоніжка Маруся, як почує, що дід те говорить, і сміється, собі теж піддзвонює… (Вовчок, І, 1955, 380); До хати увійшов селянин. Ростом невеличкий, русявенька борідка на молодім з гарним виразом лиці (Хотк., І, 1966, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 912.