РУ́СИ́НИ, ів, мн. (одн. ру́си́н, а, ч.; руси́нка, и, ж.). Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 911.