РУ́СИЙ, а, е. Світло-коричневий з жовтуватим або сіруватим відтінком (про волосся). Вона ростом невеличка, Ще й літами молода, Руса коса до пояса, В косі стрічка голуба (Сто пісень.., 1946, 212); Примружує очі Іван голубі, Чуб русий у Йвана (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 8); // Який має волосся такого кольору (про людину). Русий хлопчина; *Образно. Заходить в морі сонце русе, торкнулось хвилі (Гонч., Вибр., 1959, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 911.