РУСА́ЛОЧКА, и, ж. Пестл. до руса́лка. В гаю русалочки гуляли, Вінок із квіточок плели, Чогось на море поглядали І, як голубоньки, гули (Гл., Байки.., 1959, 395); Біжить милий до русалки, Та й не добігає, Бо із річки — русалочок Юрба випливає (Л. Укр., І, 1951, 330); * У порівн. Миттю Христя скинула з себе одежу, розпустила довгі коси і, як та русалочка, вискочила на бережечок (Мирний, III, 1954, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 911.