РУ́ПОРНИЙ, а, е. Прикм. до ру́пор 1; // У вигляді рупора. Рупорний гучномовець.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 910.