Про УКРЛІТ.ORG

румпель

РУ́МПЕЛЬ, я, ч. Підойма на судні для повертання керма, руля. — Право на борт! — горлає Юра. — Повний, повніший, найповніший! Румпелі! (Смолич, Дитинство, 1937, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 907.

вгору