РУМ’ЯНОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має рожеве або червоне тіло. Микола.. думав про Ядвігу й про свого хлопчика. Чи він виріс за ці роки, чи й досі такий малесенький, опецькуватий, рум’янотілий? (Загреб., Спека, 1961, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 909.