РУКОТВО́РНИЙ, а, е, заст. Зроблений руками людини, створений людською працею. Води Нарину потекли в русло нової рукотворної ріки — каналу «Дружба», прокладеного на цілинних землях центральної Фергани (Веч. Київ, 4. IX 1974, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 906.