Про УКРЛІТ.ORG

рукопаш

РУКО́ПАШ, присл., розм.

1. Те саме, що врукопа́ш. Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Кач., II, 1958, 486); Немає роздоріж, Дорога нам — одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (Рильський, І, 1960, 299).

2. Те саме, що вручну́. Ті рукопаш, А ті за допомогою приладдя З коловоротом палі забивали (Вирган, В розп. літа, 1959, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 906.

вгору