Про УКРЛІТ.ORG

рукодільниця

РУКОДІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жінка, яка займається рукоділлям (у 2 знач.). [1-а дівчина:] А як чудово у вас сорочка вишивана! Купована? [Тетяна:] Ні, своєї роботи. [1-а дівчина:] Виходить, ви і рукодільниця? (Кроп., III, 1959, 233); // заст., нар.-поет. Примірна, старанна робітниця, трудівниця. [Виборний:] Яке у неї добре серце.., яка трудяща, яка рукодільниця (Котл., II, 1953, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 906.

вгору