Про УКРЛІТ.ORG

рукобиття

рукобиття́ — народний звичай, що скріплює завершений (звичай­но успішно) торг («Тільки тоді, ко­ли обидві сторони вдарили по ру­ках, жодна не може вже взяти свого слова назад»); звідси пере­осмислене вда́рити по рука́х, тобто домовитися про щось.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 512.

вгору