РУДОСПУ́СК, у, ч. Похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й призначена для спускання корисних копалин, порожньої породи та інших вантажів самопливом. Потужні потоки гарячого повітря кришать мінерал і скидають його в рудоспуск (Знання.., 9, 1971, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 896.