РУДОКО́ПНИЙ, а, е. Стос. до добування руди (у 1 знач.). Вони турбуються за своє рудокопне діло (Досв., Вибр., 1959, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 896.