РУДОВІДКА́ТКА, и, ж., гірн. Відкочування руди (у 1 знач.) із забою. У ролі природної рудовідкатки виступить підйомна сила води (Наука.., 1, 1971, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 896.