РУ́БЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рубе́ль¹. [Кіндрат Антонович:] Ви ані копієчки мені не скостили з посесіонних [посесійних], ні одного рублика (Кроп., II, 1958, 282); Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (Тесл., З книги життя, 1949, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 894.

Рублик, ка, м. Ум. отъ ii рубель и руб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 84.