РОЇ́ТИСЯ, рої́ться, недок.
1. Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). Бджоли були готові роїтися, і Грицай вже запросив до себе за пасічника діда Оникія (Н.-Лев., IV, 1956, 214); Добре роїлись у нового пасічника бджоли (Донч., Ю. Васюта, 1950, 148); // перен. Збиратися групами, купками; купчитися (про людей). Замурзана дітвора.. роїлася попідтинню (Коцюб., І, 1955, 309); На базарі вже роїлася галаслива юрба, лахміття літало з рук на руки (Мик., II, 1957, 331); Бійці та словаки групами роїлися по селу, юрмилися на майдані (Гончар, III, 1959, 317); // перен. Бути або з’являтися у великій кількості. Надворі все огортала ніч. Високо в небі роїлися золоті зорі (Трубл., І, 1955, 284); Над безкраїм морським простором рояться хмари — чорні, темні, синьо-темні, попелясті (Хижняк, Килимок, 1961, 4).
◊ Ро́єм рої́тися див. рій1.
2. Літати, повзати, скупчуючись роєм (про бджіл і подібних до них комах). Перед очима роїлись хмарами бджоли з колгоспного саду (Кучер, Пов., 1949, 242); В хаті стояла півтемрява. Біля мисника роїлись мухи (М. Ол., Леся, 1960, 84); // Кружляти в повітрі (про сніжинки, порошинки і т. ін.). За вікном давно вже панувала ніч. У світлі вуличних ліхтарів роїлися сніжинки, і важко було зрозуміти, чи вони летять угору, чи падають на землю (Ряб., Жайворонки, 1957, 95); Міріади кольористих порошинок вихрилися, роїлися і тремтіли в сонячному промінні (Смолич, II, 1958, 7).
3. перен. Безперервно з’являтися, виникати одне за одним (про думки, почуття і т. ін.). Замість сну неспокійні думки роїлися в його голові (Фр., VI, 1951, 245); Архів Панаса Мирного.. показав, яка велика кількість задумів, яка незліченна сила образів роїлися в творчій фантазії письменника (Від давнини.., І, 1960, 341).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 873.