РОЧИ́СТИЙ, а, е, діал. Який буває раз у рік; річний. Ішлося вже до різдва. Рочисте свято клопотало кожну сім’ю своїми споконвічними клопотами (Мирний, II, 1954, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 889.

Рочистий, а, е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю. Мир. ХРВ. 255.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 83.