РОСІЯ́НИ, я́н, мн. (одн. росія́нин, а, ч.; росія́нка, и, ж.). Східнослов’янський народ, нація, основне населення РРФСР, представлене і в інших республіках СРСР; представники цього народу. Сонце праведне над нами, в дружбі осіянними: разом ми з Росією! разом з росіянами! (Тич., II, 1957, 310); Серед видатних дослідників-географів було немало росіян (Фіз. геогр., 5, 1956, 4); І тесляр з Крайньої Півночі, і росіянин, і українець, і далекий слов’янський брат з балканських гір,— всі мовби разом зустрілися тут, в підземеллях Будапешта, біля цих замерзлих парових котлів (Гончар, III, 1959, 255); Далека росіянко незнайома, Голубоока дівчино струнка! В Країні Рад ми завжди, всюди дома, І рідну руку чує скрізь рука (Рильський, III, 1961, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 882.